Велика Британія відома своєю суворою та ефективною судовою системою, яка відіграє ключову роль у підтримці правопорядку та справедливості. Ця система не лише підтримує законність дій громадян, і організацій, а й є гарантією захисту прав і свобод. Важливість судочинства у Великій Британії важко переоцінити, оскільки воно безпосередньо впливає на всі аспекти суспільного та особистого життя.
Мета цієї статті – детально ознайомити читача з особливостями судової системи Великої Британії, включаючи її структуру, ключові процедури та елементи. Розгляд цих аспектів дозволить зрозуміти, як саме функціонує правосуддя в країні, і що робить його одним із найшанованіших і найефективніших у світі.
Загальна інформація про правову систему Великої Британії
Правова система Великої Британії – це унікальний комплекс юридичних норм і принципів, які регулюють суспільні відносини на території Англії, Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії.
Судова система Великої Британії, визнана однією з найдавніших і найшанованіших у світі, яка ґрунтується на принципах загального права (common law), за винятком Шотландії, де застосовується змішана система, яка містить елементи континентального права. Загальне право означає, що рішення судів в аналогічних справах формують основу для рішень у наступних кейсах, роблячи особливо важливими юридичну інтерпретацію та судові практики Великої Британії.
На судові процеси у Великій Британії вплинуло безліч реформ, спрямованих на покращення доступності та ефективності правосуддя. Значні зміни були внесені в XIX і XX століттях, коли було проведено реформи, метою яких було спрощення та прискорення судочинства, а також підвищення його прозорості та незалежності.
Однією з найважливіших реформ стало створення Верховного суду у 2009 році, який замінив Апеляційний комітет Палати лордів, зміцнивши незалежність судової влади від законодавчої та виконавчої. Цей крок був спрямований на зміцнення довіри громадськості до судової системи та на підкреслення принципу поділу влади, що є фундаментом для роботи судів у Великій Британії.
Зараз особлива увага приділяється інтеграції цифрових рішень у юридичні процедури, що дозволяє зробити судовий розгляд в Англії доступнішим та оперативнішим. Електронні документи, відеоконференцзв'язок на слуханнях та інші інноваційні практики спрощують участь у судочинстві та сприяють здійсненню правосуддя.
Взаємодія міжнародного права та національної судової системи Великої Британії
Судова система Англії характеризується високим рівнем незалежності, але водночас вона нерозривно пов'язана з міжнародним правом, особливо в контексті її взаємодії з Європейським правом до і після Brexit.
До виходу з Європейського Союзу Велика Британія була повноправним членом ЄС, що означало пряме підпорядкування її законодавства та системи нормам Європейського права. Судові процеси у Великій Британії часто включали застосування рішень і директив Європейського Союзу, які мали пріоритет перед національним законодавством. Це підкреслювало здійснення правосуддя в контексті ширших європейських стандартів, гарантуючи дотримання загальних правил і свобод, передбачених законодавством ЄС.
Після Brexit Велика Британія розпочала процес відновлення національного суверенітету в юридичній сфері. З цього моменту рішення Європейського суду перестали бути обов'язковими для британських судів, що означало значні зміни в судочинстві та судовій практиці. Відновлення законодавчої та судової автономії дозволило Великій Британії адаптувати та модифікувати юридичні норми відповідно до внутрішніх потреб і політичної стратегії.
Звільнення від зобов'язань ЄС також стимулювало судове управління у Великій Британії до більш глибокої локалізації та спеціалізації правозастосовної практики, особливо в таких галузях, як міграція, трудове право і захист даних. Однак, це також створило певні виклики, наприклад, необхідність перегляду великого обсягу законодавства, раніше заснованого на директивах ЄС, та визначення нових правил зовнішньоторговельних і міжнародних відносин.
На поточному етапі Велика Британія активно працює над створенням нових угод і протоколів, які б відображали її статус поза межами ЄС. Юридичні процедури у Великій Британії тепер формуються з урахуванням національних інтересів, що вимагає від судової системи гнучкості та адаптації до змінного міжнародного контексту.
Цей новий напрямок у розвитку правової системи є унікальною нагодою для Великої Британії зміцнити свої судові та законодавчі структури, забезпечуючи при цьому справедливе та ефективне правосуддя на основі самостійно розроблених правових норм і стандартів.
Основні засади судочинства в Англії
Судочинство у Великій Британії будується на кількох фундаментальних принципах, які забезпечують його надійність, справедливість і доступність для всіх верств населення.
Система прецедентів
Один із головних аспектів англійської судової системи – це принцип прецеденту, також відомий як доктрина stare decisis. Суть цього принципу в тому, що рішення, прийняті судами в минулому, є обов'язковими для розгляду аналогічних справ у майбутньому. Це створює передбачуваність і стабільність у судовій практиці, дозволяючи громадянам та юристам впевнено спиратися на раніше встановлені рішення при плануванні своїх дій і захисті своїх прав.
Прецеденти формуються на підставі рішень, ухвалених судами вищих інстанцій – таких, як Верховний суд та Апеляційний суд. Кожне рішення в цих судах робить внесок у розвиток права, поступово модифікуючи або уточнюючи юридичні норми та стандарти. Наприклад, рішення щодо нової справи може уточнити раніше чинне законодавство, надавши чіткіші керівництва для його застосування.
Судова незалежність
Судова незалежність – це принцип, згідно з яким суди мають функціонувати без зовнішнього втручання виконавчої чи законодавчої влади. У Великій Британії цей принцип гарантується конституційними нормами та законодавством – таким, як Акт про конституційну реформу 2005 року, який встановив додаткові заходи щодо захисту незалежності судової влади.
Судова незалежність є ключовим елементом забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ. Це дає суддям можливість приймати рішення, ґрунтуючись виключно на фактах і чинному законодавстві, не відчуваючи тиску чи страху перед політичними чи іншими наслідками. Без судової незалежності неможливо гарантувати об'єктивність і чесність судового процесу.
Верховенство права
Верховенство права – це фундаментальний принцип, за яким усі члени суспільства, включаючи державні структури та приватних осіб, зобов'язані підкорятися закону. Цей принцип забезпечує справедливість і рівність перед законом, що означає, що ніхто не може уникнути відповідальності за порушення незалежно від свого соціального чи політичного становища.
Верховенство права також передбачає доступність правосуддя для всіх громадян, прозорість законодавчого процесу та дотримання належних процедур у судочинстві. Ці аспекти створюють основу довіри громадян до правової системи, зміцнюючи стабільність і правопорядок у суспільстві.
Доступність правосуддя
Доступність правосуддя означає, що кожен громадянин має право на справедливий і публічний судовий процес на території Великої Британії. Це включає можливість оскарження судових рішень, представлення своїх інтересів у суді та отримання кваліфікованої юридичної допомоги. Прозорість судових процесів дозволяє громадянам стежити за перебігом справ і впевнено розраховувати на об'єктивний та неупереджений розгляд.
Прозорість законодавчого процесу
Прозорість законодавчого процесу важлива для забезпечення законності і правомірності прийнятих нормативних актів. Це означає відкритість обговорень і дебатів, доступність інформації про законодавчі ініціативи та можливість участі громадян у процесі прийняття рішень. Прозорість сприяє підвищенню довіри до законодавчої влади та зміцнює демократичні засади держави.
Прийняття цих принципів дозволяє судовим процесам в Англії бути прозорими, передбачуваними та справедливими, забезпечуючи високі стандарти юридичної відповідальності та захисту прав людини.
Структура судової системи Великої Британії
Британська судова система відрізняється своєю складністю та ієрархічністю, забезпечуючи дієве правосуддя на всіх рівнях судової системи. Ця система розроблена так, щоб забезпечити доступність, справедливість і компетентність у розгляді справ, від найменших адміністративних питань до складних цивільних і кримінальних процесів.
Основні рівні судів
Структура судів у Великій Британії включає кілька рівнів, кожен із яких виконує певну роль у системі правосуддя:
- Магістратські суди та трибунали. На цьому початковому рівні розглядаються дрібні кримінальні та цивільні справи. Магістратські суди опрацьовують більшу частину кримінальних справ – таких, як водіння в нетверезому стані або дрібне хуліганство, а також деякі цивільні питання, включаючи сімейні справи. Трибунали спеціалізуються на певних сферах – таких, як імміграційні спори або спори трудового характеру.
- Королівські суди та суди графств. Ці суди розглядають більшість цивільних справ, включаючи позови про розлучення, невиконання контрактних зобов'язань і претензії щодо власності. Королівські суди також займаються серйозними кримінальними справами, включаючи тяжкі злочини – такі, як вбивство.
- Високий суд. Високий суд займається складнішими цивільними справами та деякими кримінальними справами. Цей суд також має апеляційні функції щодо рішень судів нижчої інстанції.
- Апеляційні суди. Є два основні апеляційні судові органи: Апеляційний суд у цивільних справах та Апеляційний суд у кримінальних справах. Ці суди займаються апеляціями в цивільних і кримінальних справах відповідно, переглядаючи рішення судів нижчих інстанцій.
- Верховний суд. Це найвища судова інстанція у Великій Британії, яка розглядає апеляції в найважливіших і принципових справах. Постанови Верховного суду мають найвищу юридичну силу і створюють прецеденти для всіх інших судів країни.
Відповідно до Правил цивільного судочинства (CPR) визначається, який суд графства розглядатиме спеціальні позови. Такі позови торкаються питань заповіту, ІВ, а також питання банкрутства та неспроможності.
Високий суд складається з трьох відділів: Відділ королівської лави, Відділ канцелярії та Сімейний відділ. Подати позов за договірними вимогами в Англії можна до Відділу королівської лави, оскільки саме цей відділ має підсудність щодо більшості договірних і деліктних спорів.
Відділ канцелярії займається претензіями, пов'язаними із землею, іпотекою, виконанням трастів, управлінням майном, партнерствами, спорами про неспроможність фізичних та юридичних осіб, роботою компаній, а також деякими договірними претензіями.
У складі Високого суду існують спеціалізовані суди, включаючи Комерційний суд, Суд адміралтейства та Суд з технологій і будівництва у Відділі королівської лави, а також Суд у справах про банкрутство, Суд у справах компаній і Суд за патентами у Відділі канцелярії.
Ця структура британської судової системи не лише забезпечує справедливе та ефективне судочинство, а й сприяє розвантаженню судових органів, дозволяючи кожному рівню зосередитися на своїх спеціалізованих завданнях і галузях права.
Процедури судочинства у Великій Британії
Процедури судочинства у Великій Британії регламентуються суворими правилами, які гарантують неупередженість, відкритість і дієвість судових процесів. Ці процедури охоплюють всі етапи судового процесу від ініціації справи до виконання судових рішень.
В системі правосуддя Великої Британії подання позову є ключовим етапом судочинства, який вимагає суворого дотримання процедурних норм і точного оформлення документів. Цей процес забезпечує офіційний початок судового розгляду, надаючи сторонам можливість офіційно представити свої вимоги та аргументи суду. Важливість етапу подання позову полягає в тому, що саме з нього починається офіційна юридична взаємодія між сторонами, що визначає подальший напрямок і результати судового процесу.
Судовий процес у Великій Британії починається з ретельної підготовки вихідних документів, які мають чітко описувати юридичну основу позовних вимог позивача і пред'являти докази підтримки позову. Ці документи зазвичай включають позовну заяву (claim form), яка містить докладний опис спору, перелік вимог позивача, а також юридичну основу цих вимог. Виходячи з виду справи, це може бути кримінальне звинувачення, висунуте поліцією або прокуратурою, або цивільний позов, ініційований фізичною особою або юридичною особою.
Позовна заява подається до уповноваженого суду. Це можна здійснити особисто, поштою чи через електронні системи – такі, як e-filing, що є у багатьох судах. Документ повідомляє відповідача про початок справи та дозволяє йому підготувати захисні заходи. Під час подання позову також необхідно сплатити судовий збір, розмір якого залежить від виду позову та суми вимог.
Перед судовим розглядом можуть відбуватися досудові слухання, на яких обговорюються процедурні питання – такі, як заперечення щодо допустимості доказів або терміни надання документів. Це допомагає спростити судове провадження, зосереджуючись на ключових аспектах справи.
Судові засідання відбуваються в суворій відповідності до процедурних правил, які забезпечують порядок і дотримання прав усіх учасників процесу. Вирішення спору в англійському суді є публічною процедурою. Однак суд може розпорядитися, щоб слухання (або його частина) було проведено в закритому режимі в окремих випадках, коли суд вважатиме таку дію необхідною «на користь правосуддя». Суд також може розпорядитися про проведення закритого слухання, якщо воно стосується питань національної безпеки.
Під час судового розгляду кожен учасник має можливість подати власні докази, заперечувати докази, подані опонентом, та залучати своїх свідків. Докази можуть охоплювати різні елементи, зокрема документацію, матеріальні об'єкти, покази свідків і висновки експертів. Суворе дотримання процедур доведення є ключовим для позитивного результату судового розгляду.
По завершенні аналізу всіх поданих доказів суд приймає рішення. Воно може бути у формі вироку або судової ухвали.
Коли суд першої інстанції ухвалює вердикт, сторони справи мають можливість подати апеляцію. Цей процес передбачає перегляд рішення в апеляційному суді, який аналізує відповідність застосування законів у вихідній судовій ухвалі. У процесі апеляційного оскарження суд вищої інстанції може як змінити рішення, так і повністю скасувати його, якщо буде встановлено, що в процесі розгляду справи відбулися правові порушення.
Виконання судового рішення є кульмінаційним етапом судового процесу, коли примусово здійснюється виконання ухвал суду. Цей процес актуальний у випадках, коли сторона, на користь якої винесено рішення, стикається з відсутністю добровільного його виконання з боку сторони, яка програла. Заходи, які застосовуються для забезпечення виконання, можуть включати стягнення грошових штрафів, конфіскацію майна, а також інші дії, передбачені законодавством. Ці заходи спрямовані на гарантування справедливості та виконання законних вимог, встановлених судовим порядком.
Ці процедури забезпечують, щоб судовий процес у Великій Британії залишався не лише ефективним, а й справедливим, підтримуючи основні принципи законності та правосуддя.
Ретельна підготовка позовної заяви, правильне подання документів і сплата відповідних судових зборів є невід'ємними елементами, які впливають на прийнятність позову до розгляду та його успішне просування через британську судову систему. Кожен аспект процесу, від дотримання термінів до детального оформлення документів, вимагає уваги та розуміння, щоб уникнути процесуальних помилок, які можуть затримати або навіть запобігти судовому розгляду.
Особливості кримінального та цивільного судочинства у Великій Британії
Кримінальне та цивільне судочинство у Великій Британії мають різні цілі, процеси та юридичні наслідки. Кримінальне правосуддя фокусується на покаранні осіб, які вчинили злочини, тоді як цивільне правосуддя регулює спори між індивідуумами чи організаціями та спрямоване на відновлення прав і компенсацію збитків. Ці дві системи діють за різними процедурними правилами та вимогами.
Кримінальні процедури
Процес кримінального судочинства в Англії починається з арешту, який здійснюється поліцією виходячи із зібраних доказів. Після арешту йде етап висування звинувачень, коли поліція чи Коронна прокуратура вирішує, чи достатньо доказів для ініціювання судового процесу. У кримінальних справах поліція та слідчі органи виконують важливу функцію, займаючись розслідуванням і підготовкою матеріалів для суду.
У суді процес починається з попередніх слухань, продовжується основними слуханнями з допитами свідків, а за серйозних злочинів – розглядом справи присяжними. Прокуратура відповідає за доведення провини обвинуваченого без розумного сумніву.
Цивільні позови
У цивільному процесі позивач починає з подання позовної заяви до суду, описуючи свої вимоги та підстави позову. У відповідь, відповідач надає свої заперечення. Цивільні справи зазвичай не включають участь поліції чи слідчих органів, оскільки вони стосуються вирішення приватних спорів, а не злочинів.
Цивільний процес включає кілька ключових етапів: від попередніх засідань, на яких вирішуються питання процедурного характеру, до основних слухань, де учасники надають докази та свідчення свідків. Важливо, що у цивільному судочинстві підсумкове рішення полягає в принципі “балансу ймовірностей”. Цей критерій менш суворий порівняно зі стандартом “без розумного сумніву”, застосовуваним у кримінальних справах.
Основні учасники судового процесу у Великій Британії
Судовий процес у Великій Британії залучає широке коло осіб, кожна з яких відіграє ключову роль у досягненні справедливості та коректності застосування законів. До цих учасників належать судді, адвокати, присяжні та свідки. Їхня взаємодія відбувається в межах суворо встановлених процедур, які регулюються як загальним правом, так і законодавчими актами.
У судочинстві Великої Британії судді виконують ключові функції, включаючи розгляд справ, винесення рішень щодо спорів і тлумачення законів.
Магістрати, які працюють у магістратських судах, найчастіше не є професійними юристами, але проходять спеціальне навчання та займаються попереднім розглядом справ, а також займаються розглядом дрібних кримінальних і цивільних справ.
Призначення суддів в Англії відбувається ґрунтуючись на їх професійних заслугах і досвіді. Цей процес наголошує на незалежності судової влади, гарантуючи, що призначення здійснюються без політичного втручання. Кандидати проходять через ретельний відбір та оцінку кваліфікаційною комісією, після чого їхні кандидатури затверджуються в раді за призначенням.
У юридичній системі Великої Британії є поділ професій на соліситорів (solicitors) та баристерів (barristers). Соліситори переважно займаються підготовкою справи, консультаціями з клієнтами та обробкою документації. Баристери спеціалізуються на усних аргументаціях у суді і часто займаються складнішими судовими розглядами.
Щоб стати юристом у Великій Британії, необхідно здобути відповідну освіту, включаючи університетський курс з юридичних дисциплін, подальшу професійну підготовку та стажування в юридичній фірмі або у баристера. Також необхідно успішно пройти кваліфікаційні іспити.
Присяжні засідателі виконують ключову функцію в кримінальному судочинстві Великої Британії, вирішуючи питання про винність чи невинність обвинуваченого. Історично присяжні є гарантією захисту прав громадян від довільної влади держави.
Свідки дають важливі свідчення, які можуть підтверджувати чи заперечувати факти справи.
Експерти, наприклад, медичні експерти або фахівці з фінансів, можуть бути викликані для пояснення складних питань, які потребують спеціальних знань.
Представники органів влади, включаючи поліцію, можуть надавати докази та свідчити про процеси арешту та розслідування.
Всі ці учасники взаємодіють у межах судового процесу, кожен вносячи свій внесок з метою забезпечення справедливого та ефективного правосуддя у Великій Британії.
Порядок подання позовів і проведення судових розглядів у Великій Британії
У судовому процесі у Великій Британії можна виділити кілька основних етапів, кожен із яких сприяє справедливому та ефективному розгляду справ.
Позивачу необхідно чітко вказати підстави для подання позову, визначити суму збитків чи характер вимог, а також вибрати відповідну юрисдикцію суду. Позовна заява та її особливості мають бути підтверджені заявою про істину, тобто заявою про те, що сторона, яка представляє документ, вважає викладені в ньому факти дійсними. Наполегливо рекомендується провести консультацію з адвокатом (solicitor), який спеціалізується на відповідній галузі права, щоб гарантувати правильність і повноту підготовки документів.
Це початковий етап судового процесу в Англії, коли позивач формулює свої вимоги та подає позов відповідачу. У позові необхідно вказати всі фактичні та правові підстави вимог, а також докази, які підтверджують позицію позивача. Позов надсилається до належної судової інстанції, і його копія надсилається відповідачу. Подання позову до суду спричиняє сплату судового мита, розмір якого залежить від суми позову і може змінюватися. Мита необхідні для обробки справи та її розгляду. Після сплати державного мита (яке варіюється від розміру позову) заява має бути розглянута протягом чотирьох місяців з моменту її подання.
Після подання позову, відповідачу дається певний період (зазвичай 14-28 днів), протягом якого він має дати свою відповідь на позов. Відповідь має містити визнання позову, його заперечення чи пропозицію компромісу. Спір може надійти до суду вже за шість місяців із моменту реєстрації позову. Однак для комплексних спорів – таких, як справи з міжнародним аспектом або спори високою вартістю, передбачають вікно, яке зазвичай складає до двох років після обговорення ведення справи (case management conference).
На цьому етапі можуть проводитися попередні судові засідання для вирішення процедурних питань – таких, як тимчасові обмеження, допустимість доказів або інші юридичні аспекти, які потрібно врегулювати до початку основного судового розгляду.
Цей процес, відомий як “disclosure”, передбачає обмін усіма документами та доказами, які сторони будуть використовувати в судовому розгляді. Процес обміну доказами забезпечує відкритість і дає кожній стороні шанс ретельно підготуватися до суду.
Досудовий процес дає сторонам можливість обговорити шляхи врегулювання спору, уникаючи повного судового розгляду. Судді часто рекомендують сторонам використовувати медіацію або інші форми альтернативного врегулювання конфліктів.
На цьому етапі відбувається повноцінний судовий розгляд перед суддею (і іноді присяжними), під час якого обидві сторони викладають свої аргументи, пред'являють докази та заявляють запити на покази свідків. Судові процедури можуть відбуватися протягом тривалого часу: від кількох годин до кількох тижнів і навіть місяців залежно від ступеня складності справи, яка розглядається.
Після всіх слухань суддя приймає рішення, спираючись на докази та аргументи, надані сторонами. Судова ухвала може бути оголошена відразу після розгляду або через деякий час.
У випадку незгоди з рішенням суду сторона може оскаржити його у вищій інстанції. Процес апеляції передбачає перегляд справи з урахуванням наданих аргументів і доказів з метою оцінки правильності застосування законодавства або виявлення процедурних порушень.
Заключний етап полягає у виконанні виконання судового акта. Заходи можуть містити виплату компенсації, виконання контрактних зобов'язань або інші дії, передбачені рішенням суду.
Кожна з цих стадій є важливою складовою судового процесу у Великій Британії і вимагає від учасників знання законодавства, уваги до деталей і стратегічного планування.
Апеляційна процедура у Великій Британії
Будь-який учасник судового процесу, який не погоджується з вердиктом, має право звернутися з апеляційною скаргою. Це право актуалізується, коли є припущення про наявність помилок у правозастосуванні чи процедурних порушеннях під час первісного розгляду справи. Апеляція може порушувати питання неправильного тлумачення правових норм, помилкової оцінки юридично важливих обставин або оцінки доказів, поданих у першій інстанції. У виняткових випадках основою апеляції можуть стати нові докази, недоступні раніше з вагомих причин.
Терміни подання апеляції суворо регламентовані. Зазвичай апеляції мають бути оформлені в межах 21 дня з моменту прийняття судової ухвали, але суд може продовжити цей термін з обґрунтованих причин.
Процес апеляції починається зі складання повідомлення про апеляцію, яке має точно відображати причини, через які учасник вважає рішення першої інстанції помилковим. До цього повідомлення додаються всі релевантні документи та докази з першого суду, а також нові матеріали, які підкріплюють аргументи заявника. Під час апеляційного засідання учасники мають можливість аргументувати свої позиції, а судді – ставити уточнюючі питання. Апеляційний суд в Англії може підтвердити як початкове рішення, так і скасувати його або внести зміни.
Щодо подання апеляції до Англії, то тут потрібно відзначити, що Цивільний відділ Апеляційного суду розглядає апеляційні скарги з судів графств та Високого суду.
Верховний суд, своєю чергою, є останньою апеляційною інстанцією. Саме він бере на розгляд апеляції Апеляційного суду (у деяких випадках безпосередньо Високого суду) з питань права, які мають загальнодержавне значення. Верховний суд грає роль не лише в перегляді конкретних справ, а й у створенні прецедентів, які спрямовують майбутню судову практику. Вердикти Верховного суду є остаточними та мають бути дотримані всіма нижчими судовими інстанціями.
Судовий комітет Таємної ради (JCPC), що складається з суддів Верховного суду та деяких старших суддів Співдружності, є остаточним апеляційним судом для низки країн Співдружності, а також інших територій Сполученого Королівства, залежних територій Корони та військових суверенних баз.
У процесі апеляції важливо зважити на те, що не кожен вердикт суду може бути опротестований. Для ініціювання апеляційного процесу необхідно довести наявність помилок у застосуванні закону чи процедурних порушень, які могли вплинути на результат справи. Подання апеляції вимагає ретельної підготовки та розуміння складних юридичних питань, що часто унеможливлює залучення кваліфікованих юридичних фахівців.
Вирішення спору в англійському суді: терміни пред'явлення цивільних позовів
Важливо враховувати, що для багатьох видів позовів у Великій Британії встановлено суворі терміни. Більшість термінів позовної давності встановлено Законом про позовну давність 1980 року. Наприклад, для більшості цивільних позовів – таких, як позови щодо компенсації збитків або контрактних спорах, терміни можуть становити від трьох до шести років з моменту виникнення підстав для позову.
Загальне правило для врегулювання договірних спорів і деліктів полягає в тому, що позивач має шість років з моменту виникнення підстави для позову, щоб розпочати судочинство у Великій Британії. Виняток становлять правопорушення, пов'язані з наклепом і брехнею, за якими встановлено термін давності в один рік. Час, відведений для подання позову за фактом заподіяння шкоди здоров'ю, становить три роки.
Перепустка цих термінів може призвести до неможливості прийняття позову до розгляду. У випадку необхідності термінового судового втручання, наприклад, припинення діяльності чи захист права, можуть бути подані заяви на тимчасові судові заборони.
У процесі судового розгляду з комерційних спорів в англійських судах сторона, яка програла, повинна буде компенсувати витрати стороні, яка виграла. Однак суд має широкі дискреційні повноваження щодо визначення того, яка сторона несе витрати, розмір цих витрат і коли вони мають бути сплачені. Навіть у тих випадках, коли всі витрати понесені, якщо вони вважаються невідповідними, суд може відхилити їх. Частина 44 Акту CPR докладно описує загальні правила витрат, які застосовуються в цивільному судовому процесі в Англії та Уельсі.
Механізми позасудового врегулювання спорів у Великій Британії
Перед тим, як розпочати судочинство в Англії, учасники конфлікту повинні взяти до уваги відповідний протокол попередньої дії.
У протоколах попередніх заходів описуються кроки, які учасники зобов'язані виконати для збору та взаємного надання інформації про майбутній судовий розгляд. Основна мета цих протоколів – сприяти своєчасному та повному обміну відомостями про можливі позови та забезпечити учасникам шанс розглянути можливості врегулювання конфлікту у Великій Британії за допомогою методів альтернативного вирішення спорів (ADR).
Процедури альтернативного врегулювання спорів займають важливе місце в правовій системі Великої Британії, надаючи учасникам конфліктів альтернативні форми розгляду справи в суді. Такий підхід виділяється своєю гнучкістю, скороченням часових затрат та оптимізацією витрат, являючи собою ефективну альтернативу позасудових способів урегулювання конфліктів.
У Великій Британії мирне врегулювання конфліктів охоплює різноманітні механізми, включаючи медіацію та арбітраж.
Медіація – це процес, у якому нейтральний посередник (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємовигідне рішення. На відміну від судового процесу, де рішення ухвалює суддя, у медіації сторони самі знаходять компромісне рішення. Медіатор допомагає їм спілкуватися, виявляти інтереси та потреби один одного, шукати варіанти вирішення проблеми. Медіація може застосовуватися в різних сферах – таких, як сімейні спори, ділові розбіжності, цивільні та комерційні спори, суспільні конфлікти і навіть міжнародні дипломатичні спори.
Арбітраж – це процес вирішення спорів поза судовою системою, коли сторони конфлікту погоджуються передати вирішення свого спору незалежній третій стороні або групі осіб, яка називається арбітражем. Цей процес зазвичай ґрунтується на договорі між сторонами, який передбачає, що вони вирішуватимуть свої спори арбітражем замість звернення до суду. Рішення, прийняте арбітражем (яке називається арбітражним рішенням або арбітражним судом), є обов'язковим для сторін і зазвичай не підлягає апеляції до звичайних судів, за винятком випадків порушення процедурного порядку чи інших обмежених обставин. Арбітраж може використовуватись у різних сферах, включаючи комерційні спори, інвестиційні спори, спори у сфері праці та спори між державами.
Переваги ADR
Однією з найважливіших переваг ADR перед судовою процедурою у Великій Британії є швидкість вирішення спорів. Судові процеси можуть тягтися багато місяців і навіть років, тоді як медіація чи арбітраж часто завершуються за кілька тижнів чи місяців. Крім того, альтернативні методи пропонують конфіденційність, що є особливо цінним у справах, де необхідно зберегти комерційну таємницю або особисту приватність.
Недоліки ADR
Незважаючи на переваги, ADR має недоліки. Однією з основних – можлива відсутність формальності процедур, що може призвести до непередбачуваності результатів, особливо в арбітражі, де рішення арбітра може бути важко оскаржити. Крім того, у випадках, коли одна зі сторін значно потужніша за іншу, процес медіації може призвести до тиску на слабшу сторону, що може призвести до нерівної підсумкової ситуації.
На відміну від звичайного судочинства, альтернативні способи вирішення конфліктів можуть бути дешевшими та швидшими за часом. Проте в юридичній системі Великої Британії судові рішення будуються на основі суворих процедур і доказів, забезпечуючи рівність і прозорість для всіх сторін. У судових процесах також передбачена можливість оскарження, яка може бути обмежена під час використання ADR.
Виконання іноземних судових ухвал в Англії
В Англії процедура виконання ухвал закордонних судів залежить від міжнародних угод, укладених між Великою Британією та іншими країнами. Ця процедура необхідна для того, щоб закордонні рішення визнавалися та виконувались в Англії відповідно до місцевих законів.
- Регламент ЄС № 1215/2012 щодо питань юрисдикції та виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах встановлює процедури, які полегшують взаємне визнання та виконання судових постанов між країнами-учасницями ЄС.
- Лугановська конвенція 2007 року створює аналогічний механізм між підписантами цієї угоди, розширюючи юридичну співпрацю за межі Європейського Союзу.
- Гаазька конвенція 2015 року про угоди щодо вибору суду спрощує міжнародне співробітництво у сфері комерційної юстиції, покращуючи механізм затвердження та виконання судових постанов за участю угод сторін.
У ситуаціях, коли застосування цих міжнародних угод неможливе, процес виконання закордонних судових рішень в Англії керується загальним правом, що потребує індивідуального підходу та оцінки кожного випадку на основі наданих доказів та аргументів сторін.
Висновок
Судочинство у Великій Британії має свої відмінні риси та певну специфіку щодо розгляду торгових справ в Англії та Уельсі. Ці регіони відомі своїми особливими підходами до судочинства, що робить їх одним із ключових юридичних центрів для вирішення торгових питань на міжнародному рівні.
Якщо ви зіштовхуєтеся з необхідністю вирішення комерційних спорів у цій юрисдикції або хочете глибше зрозуміти особливості місцевого законодавства, професійна консультація може стати незамінною. Компанія IQ Decision пропонує кваліфіковані послуги з юридичного супроводу та консультування, що дозволить вам знайти найбільш ефективні та законні шляхи вирішення юридичних питань. Звернувшись за індивідуальною консультацією, ви зможете розібратися в складнощах комерційного судочинства Англії, спираючись на професійний досвід і глибокі знання місцевих експертів.
