Медіація у Великій Британії

В англійському праві немає юридичного визначення поняття "альтернативне вирішення спорів" (ADR). У Сполученому Королівстві цей термін зазвичай використовують для опису всіх методів, доступних для вирішення спору, крім судового розгляду й арбітражу. У глосарії до Цивільно-процесуальних правил (CPR), які регулюють цивільні судові процеси в Англії та Уельсі, ADR описується як «колективний опис методів вирішення спорів альтернативним способом, а не за допомогою звичайного судового процесу».

Що таке посередництво?

В англійському законодавстві немає визначень «примирення» чи «посередництва». Посередництво – це процес, у якому незалежна нейтральна третя сторона допомагає сторонам у спорі досягти врегулювання конфлікту шляхом переговорів. Посередник не вирішує справу; його/її роль полягає у сприянні обговорення того, як урегулювати спір. Сторони приймають рішення, як саме вирішити спір і на яких умовах.

Узгоджувальна процедура (примирення) подібна до посередництва, але відрізняється тим, що незалежна третя сторона відіграє активнішу роль, спонукаючи сторони до врегулювання шляхом пропозицій щодо позову або пропозицій умов щодо врегулювання. Примирення часто застосовують у спорах із трудового права.

Розвиток медіації у Великій Британії

Посередництво використовували для вирішення комерційних спорів у Сполученому Королівстві багато років. Проте цей процес вийшов на перший план у 1999 році, коли набули чинності масштабні реформи (відомі як «Реформи Вульфа»), спрямовані на те, щоб цивільні судові процеси стали швидшими, простішими та менш змагальними.

Відтоді сторони у спорі повинні розглядати альтернативні методи їх вирішення як на початку, так і протягом усього спору. Якщо якась зі сторін цього не робить, суд може на свій розсуд розпорядитися, щоб ця сторона сплатила певні або всі судові витрати свого опонента, незалежно від того, чи вони виграли в основному позові. Це стало причиною культурного зрушення, як наслідок використання ADR – й особливо посередництва – стало звичайним явищем. Зараз медіація популярна як ніколи.

Найпоширенішим видом ADR у Сполученому Королівстві є посередництво, при якому посередник буде працювати зі сторонами, щоб сприяти досягненню угоди між ними, але не має повноважень нав'язувати рішення. Іноді посередникам може бути запропоновано оцінити претензію чи конкретне питання (оцінкове посередництво).

Процес медіації у Великій Британії після Брексіту

Вирішення спору шляхом посередництва рекомендується в Сполученому Королівстві. Головною метою Правил цивільного судочинства (CDR) є надання судам можливості розглядати справи справедливо та за пропорційними витратами, і суди зобов'язані активно керувати справами для досягнення цієї мети. CPR 1.4 (2) (e) прямо заявляє, що цей обов'язок включає «заохочення сторін до використання альтернативної процедури вирішення спорів, якщо суд вважає це доцільним, і сприяти використанню такої процедури». Часто суд бажає призупинити судовий розгляд, щоб забезпечити можливість посередництва, й іноді він може прямо наказати сторонам взяти участь у тій чи іншій формі альтернативних методів вирішення спорів.

Сторони в судовому процесі, які не бажають брати участь у посередництві, повинні бути готові пояснити суду, чому посередництво не підходить для їхньої справи, щоб виправдати це рішення, особливо коли суд вирішує, яка сторона має сплатити судові витрати. У випадку відмови від медіації відповідно до СPR 44.2 суд може на власний розсуд визначати, чи має одна сторона виплачувати витрати іншої, у якій сумі та коли.

Акредитація медіатора

У Сполученому Королівстві посередництво регулюється законодавством лояльніше, ніж судові процеси. У Великій Британії приватна установа, Рада з цивільного посередництва (CMC) забезпечує добровільне навчання та практику стандартів для окремих осіб й організацій.

• Посередник має опанувати зареєстрований курс навчання у CMC.
• Вони повинні дотримуватись відповідного кодексу поведінки, не менш жорсткого, ніж Типовий кодекс поведінки для медіаторів 2004 року.
• Вони повинні мати опубліковану процедуру розгляду скарг, яка відповідає мінімальним стандартам CMC, та вести опубліковані записи всіх скарг.
• Вони мають проводити як мінімум шість годин безперервного професійного розвитку, пов'язаного з медіацією.
• Вони повинні мати страхове покриття професійної відповідальності в розмірі не менше 1 млн фунтів стерлінгів (і безпосереднє додаткове покриття, якщо залучені суми перевищують  1 млн фунтів стерлінгів).
• Вони повинні мати доступ до відповідних і достатніх адміністративних механізмів.
• Вони мають демонструвати належні знання, досвід і навички у спорах, які вони регулюють.

Угода про проведення процедури медіації

Для сторін і посередника немає юридичної вимоги про укладення письмової угоди про посередництво, але звичною практикою є підписання письмової угоди перед початком посередництва. Багато посередницьких провайдерів мають свої стандартні шаблони посередницьких угод.

Угода про посередництво – це договірний документ, який встановлює правові межі для посередництва, зокрема:

• призначення посередника та визначення його ролі й обов'язків;
• згоду про сумлінне ведення переговорів сторонами;
• представник, який підписав угоду від імені кожної сторони, має право пропонувати варіанти та шляхи вирішення спору;
• процедура посередництва включає кроки, які потрібно зробити заздалегідь, – такі, як обмін заявами про позицію;
• умови щодо конфіденційності;
• будь-яке врегулювання має бути оформлене письмово та підписане для набуття чинності;
• оплата гонорару посередника й інші витрати на посередництво.

Неупередженість посередника є головним принципом посередництва, і все, що може поставити це під сумнів, має бути розкрито, щоб сторони могли прийняти обґрунтоване рішення, чи варто розпочинати призначення нейтральної сторони для мирного врегулювання конфлікту. Хоча для посередника немає обов'язкової вимоги щодо розкриття інформації про можливий конфлікт – це стандартна практика; і Європейський кодекс поведінки посередників (якого багато хто дотримується) вимагає розкриття інформації.

Скільки коштують послуги медіатора у Великій Британії?

Гонорари медіаторів законодавчо не регулюються. У кожному конкретному випадку виплати обговорюються і залежать від складності та цінності спору, а також досвіду і репутації посередника.

Найчастіше посередники встановлюють фіксовану суму, з огляду на кількісні параметри підготовки та процес медіації, який займає певну кількість годин, при цьому додаткові години оплачуються окремо погодинно.

Зазвичай сторони погоджуються розділити витрати на посередництво (які, як і витрати посередника, можуть також включати вартість оренди місця тощо), але кожна сплачує своє юридичне представництво. Також можливо (хоч і не часто), що одна сторона може запропонувати сплатити всі витрати за посередництво, щоб заохотити свого опонента до посередництва.

Етапи проведення медіації

Немає конкретних правил, які регулюють процедуру медіації (виняток – врегулювання спорів за допомогою медіації відповідно до правил медіації конкретної установи – такої, як Лондонський міжнародний арбітражний суд). Проте можуть бути умови щодо процедури посередництва, викладені в угоді про посередництво щодо таких питань:

1. підготовка заяв про позицію чи резюме справи – вони мають бути підготовлені кожною стороною, має відбутися обмін копіями між сторонами, і вони мають бути надані посереднику до початку посередництва;
2. підготовка пакета ключових документів. Як при судовому розгляді, сторони, як правило, погоджують документи, після чого одна сторона бере на себе відповідальність за провадження документації, надаючи копії іншій стороні та посереднику до початку процесу посередництва.

Комплект документів для проведення процесу медіації зазвичай включає:

• ключові договірні та доказові документи;
• ключові елементи кореспонденції;
• матеріали справи й інші відповідні документи (наприклад, свідчення та бюджети видатків), якщо розгляд було розпочато.

Посередництво є приватним і конфіденційним процесом; умови конфіденційності зазвичай включаються до посередницького договору. Конфіденційність переважно поширюється на процес посередництва і будь-яке врегулювання, яке з нього випливає, але не сам факт того, що посередництво відбувається. Санкції та засоби правового захисту порушення положень про конфіденційність будуть застосовані відповідно до звичайних принципів англійського договірного права.

Вплив Брекситу на медіацію у Великій Британії

Після голосування Великої Британії у 2016 році про вихід з Європейського Союзу – і в межах загальної політики скасування внутрішнього застосування законів ЄС на підставі взаємності – уряд Великої Британії опублікував закон про скасування виконання Директиви про посередництво.

За умови, що Brexit без угоди, закон набуде чинності в день виходу і включатиме перехідні положення щодо того, де Директива про посередництво застосовується до медіації до дня виходу.

Однак, якщо Сполучене Королівство та Європейський Союз укладуть угоду, очікується, що внутрішнє законодавство, засноване на законодавстві ЄС, включаючи Директиву про посередництво, діятиме протягом перехідного періоду. На момент написання статті ще не відомо, чи вийде Сполучене Королівство з Європейського Союзу за угодою або без неї, або, якщо угода буде досягнута, які заходи набудуть чинності після закінчення перехідного періоду.