Вирішення криптоспорів шляхом міжнародного арбітражу

Оскільки криптовалюти, невзаємозамінні токени (NFT) та інші криптоактиви стають усе популярнішими, кількість спорів також збільшується. Інноваційний, динамічний характер ринку призводить до того, що між залученими сторонами часто виникають розбіжності. Оскільки ринок децентралізований і міжнародний, охоплює різні країни та правові системи це ускладнює розуміння того, як вирішувати міжнародні спори між криптоемітентами, інвесторами, торговельними платформами й іншими учасниками.

Вирішення криптоспорів шляхом міжнародного арбітражу

Одним із найгучніших прикладів на сьогоднішній день є судовий позов, ініційований торік тисячами заявників, які вимагають відшкодування збитків на сотні мільйонів доларів від Binance, найбільшої у світі криптовалютної біржі.

Справу буде передано до арбітражу відповідно до правил Гонконгського міжнародного арбітражного центру.

Насправді Binance та інші криптофірми при вирішенні міжнародних криптовалютних спорів віддають перевагу арбітражу, а не традиційним судам. Вони висувають умови, щоб усі претензії вирішувалися шляхом юридично зобов'язувального міжнародного арбітражу. Саме тому Nifty Gateway аукціонний будинок NFT (non-fungible token) переслідував інвестора за несплату NFT через JAMS, постачальника арбітражних послуг у Нью-Йорку. У 2020 році до Американської арбітражної асоціації було передано колективний позов проти організацій, що стоять за криптокомпанією MakerDAO, у якому стверджувалося, що вони спотворюють ризики інвестицій.

Що таке арбітраж?

Арбітраж — це «процес, у якому незалежна особа», арбітр, «приймає офіційне рішення, яке припиняє юридичні розбіжності» між фізичними особами чи компаніями «без необхідності її вирішення в суді».

Справи розглядаються трибуналом у складі одного або кількох арбітрів, з використанням правил та адміністративної підтримки, що надається арбітражними установами – такими, як Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA), Гонконгський та Сингапурський міжнародні арбітражні центри та Міжнародний центр урегулювання спорів. Подібні установи мають успішний досвід надання допомоги у вирішенні комерційних спорів усіх видів у багатьох країнах.

Інші ключові аспекти арбітражу:

• Усі сторони мають погодитися на використання арбітражу. Зазвичай вони погоджуються використовувати його одночасно з укладанням договору, в арбітражному застереженні. Однак, якщо такого пункту немає в договорі, вони все одно можуть укласти арбітражну угоду у випадку спору, якщо обидві сторони згодні.
• Вирішення криптовалютного спору шляхом арбітражу гнучкіша процедура, ніж судовий розгляд.

Сторона, яка починає арбітраж, називається «позивачем», тому що вона пред'являє позов проти іншої сторони, а інший учасник спору називається «відповідачем». Сторони представляють свої позиції зазвичай через законних представників, у письмовій та/або усній формі. Крім того, незалежно від того, йдеться про врегулювання спорів із криптовалюти або інших питань, стороні, що виграла, легше привести до виконання арбітражне рішення в іноземній державі, ніж рішення суду. Більшість країн світу погодилася визнавати та виконувати рішення арбітрів. Арбітражні рішення найчастіше є остаточними, натомість судові рішення можуть бути оскаржені в суді вищої інстанції.

Арбітраж для криптоспорів

Арбітраж має багато переваг як спосіб вирішення міжнародних спорів, що виникають у зв'язку з криптоактивами. Це конфіденційний процес, що особливо важливо для спорів, пов'язаних із конфіденційною комерційною інформацією.

Ще однією перевагою є можливість призначати арбітрів зі спеціальними знаннями для вирішення високотехнологічних питань – таких, як кодування й інші аспекти блокчейну та інших типів технології розподіленого реєстру (DLT), що лежать в основі криптоактивів і смарт-контрактів. Смарт-контракти — це цифрові контракти, що зберігаються в блокчейні, які автоматично виконуються, коли кожна сторона виконує певні умови.

У вересні цього року було опубліковано документ, у якому роз'яснювалося, що арбітраж у спорах про криптовалюту застосовується дедалі частіше в усьому світу. Це тому, що «децентралізований характер криптоактивів відповідає нейтральності арбітражу, і це сприяє діяльності в кількох країнах». Типи криптоспорів, які розглядаються в арбітражі, включають:

• позови про порушення контрактів з боку інвесторів до платформ, що виникають через відсутність доступу до торговельної платформи, та з боку платформ до інвесторів, що виникають через несплату;
• спотворення вимог інвесторів до платформ щодо наданих ризиків інвестування;
• позови, що стосуються виконання арбітражних рішень у національних судах.

Вирішення криптоспору шляхом арбітражу: роз'яснення на прикладі справи Binance

Арбітраж із криптоплатформою Binance, яка працює в усьому світі й зареєстрована у Франції, Іспанії, Італії, ОАЕ та інших країнах, було розпочато користувачами, які стверджували, що втратили мільйони, коли платформа вийшла з ладу 19 травня 2021 року, через що вони не можуть закрити свої позиції, доки ціни на криптовалюту падають. Американська юридична фірма White & Case координує дії позивачів, а швейцарська компанія Liti Capital, яка надає кошти для судових розглядів, фінансує справу в розмірі до 5 млн доларів в обмін на повернення інвестицій плюс 30% присудженої або мирової угоди.

Liti Capital – це приватна інвестиційна компанія, що залучає кошти роздрібних та інституційних інвесторів для інвестування в судові позови. Зараз у позові Binance є тисячі заявників, які, на думку Liti Capital, є «першою в історії груповою акцією у криптосекторі».

Відповідно до умов Binance користувачі, які вимагають компенсації, повинні подати свої позови до Міжнародного арбітражного центру Гонконгу, що дорого коштує фізичній особі. Однак на сайті, створеному Liti Capital та іншими представниками заявників, можна знайти докладну інформацію про те, як подати груповий позов та які умови необхідно виконати. Зокрема, трейдери, які вважають, що можуть мати право на компенсацію, повинні спочатку зв'язатися з Binance, і, якщо вони не зможуть вирішити криптоспір, «вони можуть подати позов проти Binance до міжнародного арбітражу».

Навіть якщо позивачі виграють арбітраж, їм усе одно може бути важко отримати виплати. По-перше, активи відповідача може бути важко відстежити. По-друге, хоча більшість країн визнають арбітражні рішення, деякі з них можуть не виконувати постанову, пов'язану з криптоактивами, якщо криптоактиви є незаконними в цій країні.

Також враховуючи природу криптоіндустрії та залучених гравців, часто буває складно встановити та кількісно оцінити збитки. Крім того, деякі країни дотримуються думки, що виконання рішень, винесених при арбітражному розгляді по криптовалютах, може суперечити державній політиці цієї країни. Виняток щодо публічного порядку закріплено в Нью-Йоркській конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень і неодноразово використовувалося. Наприклад, Шеньчженьський народний суд проміжної інстанції в Китаї скасував арбітражне рішення, винесене арбітражною установою з міркувань державної політики, оскільки Китай заборонив криптовалюту і не визнає цифрові валюти як такі, що мають правовий статус.

Висновок

Як при будь-якому судовому позові, розгляд пов'язаного з криптовалютою позову в арбітражному процесі — справа непроста. Однак, якщо, використовуючи внутрішню або зовнішню юридичну фірму, потерпіла сторона не може домогтися відшкодування збитків, звернувшись безпосередньо до сторони, яка є предметом позову, то міжнародний арбітраж у криптоспорах може стати кращою, а часто і єдиною альтернативою.