Реєстрація інвестфонду в Швейцарії

Серед європейських центрів Швейцарію можна сміливо назвати одним із лідерів щодо пропозиції сприятливих умов для галузі управління активами. Ця галузь становить одну з основних опор фінансового ринку. Орган, відповідальний за регулювання ринку фінпослуг у Швейцарії – FINMA. В статті роз'яснюються ключові особливості основних видів фондів.

Інвестфонди в Швейцарській Конфедерації: розподіл активів ринку швейцарських фондів

Прийнявши рішення започаткувати інвестфонд у Швейцарії, спочатку варто ознайомитися з основними видами фондів із розподілу активів:

Регулювання інвестфондів у Швейцарській Конфедерації

Основні закони, які регулюють швейцарські інвестфонди:

• Закон про фінпослуги (FinSA) + Постанова (FINSO).
• Закон про колективні інвестсхеми (CISA) + Постанова (CISO).
• Закон про фінустанови (FinIA) + Постанова (FINIO).

В межах цього нормативного регулювання ринкові тенденції – такі, як стійкі інвестиції, токенізація паїв чи часток у фондах і цифровізація добре просунулися вперед. Для роздрібних фондів відповідними регулювальними органами є:

• FINMA — як ми вже сказали, організація, відповідальна за регулювання фінустанов у Швейцарській Конфедерації (або фінансових посередників), є компетентним органом з метою боротьби з AML/CTF.
• Асоціація з управління активами регулює швейцарські схеми колективного інвестування (CIS) та їх менеджерів. Це орган саморегулювання, галузеві стандарти якого визнані FINMA як мінімальні стандарти і тому мають велике значення для швейцарського фондового ринку.
• Аудитори. Для цілей аудиту застосовується подвійний режим нагляду, згідно з яким регульовані компанії з управління фондами SICAV, SICAF повинні перевірятися аудитором, визнаним FINMA.

Швейцарські фонди: різновиди та особливості

Законодавство країни передбачає створення інвестиційних фондів відкритого та закритого видів. Регульовані відкриті схеми колективного інвестування (альтернативні інвестфонди або AIF) структуровані як договірні інвестфонди (FCP) без правосуб'єктності або корпоративні фонди у формі інвесткомпанії зі змінним капіталом (SICAV).

Як передбачено CISA, закриті фонди AIF з доміцилем у цій країні можна структурувати як ТОВ для CIS (або Swiss LP) і компанії з основним капіталом (SICAF). Далі буде описано регулювання інвестиційної діяльності у Швейцарській Конфедерації та аспекти, з якими потрібно ознайомитись, перш ніж зареєструвати інвестфонд.

На роздрібному ринку FCP і SICAV можна виокремити фонди:

• «традиційних інвестицій»; 
• нерухомості; 
• цінних паперів;
•  «альтернативних вкладень» (включають відкриті CIS, в яких інвестиції, структура, методи інвестування (короткі продажі, запозичення коштів тощо) та інвестиційні обмеження демонструють профіль ризику).

І FCP, і SICAV підкоряються однаковим інвестиційним правилам. Посилання на особливі ризики, пов'язані з AIF, має бути зроблена в назві фонду, у проспекті емісії та маркетингових матеріалах. Регулювання інвестиційних фондів не передбачає додаткових механізмів спеціально призначених для AIF.

Регульована SICAF — компанія з обмеженою відповідальністю, мета якої обмежується інвестуванням та керуванням власними активами. Однак, оскільки законодавча база, яка надається CISA, є досить обмеженою, регулювання SICAF у Швейцарії більшою мірою здійснюється згідно з Кодексом зобов'язань.

Після реєстрації SICAF у Швейцарії фонд не підпадає під дію CISA і, отже, не регулюється FINMA за таких обставин:

• якщо його акції торгуються на фондовій біржі;
• якщо всі акціонери є кваліфікованими інвесторами і випускаються лише зареєстровані акції.

Швейцарське LP було запроваджено як для альтернативних інвестицій, так і для інвестицій у приватний статутний капітал, нерухомість, інфраструктурні проекти. Відкрити інвестфонд у Швейцарській Конфедерації у формі Swiss LP можна з однією метою — колективні вкладення ризикового капіталу згідно з досить гнучкими інвестиційними принципами.

Swiss LP вимагає укладання партнерської угоди, в якій хоча б один член виступає генеральним партнером і, отже, несе необмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства. Цей генеральний партнер має бути вітчизняним підприємством з обмеженою відповідальністю та може бути призначений генеральним партнером тільки одного швейцарського LP.

Нерегульовані інвестфонди підходять для інвестицій в альтернативні класи активів. Зокрема, вони підпадають під дію Кодексу зобов'язань і не належать до сфери застосування CISA, якщо їх акції котируються на Швейцарській фондовій біржі, або якщо випущені лише зареєстровані акції та інвестиції обмежені кваліфікаційними інвесторами. Реєстрація нерегульованої інвесткомпанії користується популярністю з метою інвестування в приватний і венчурний капітал, хедж-фонди, об'єкти нерухомості.

Інвестфонд у Швейцарській Конфедерації: загальні умови ліцензування

Усі швейцарські AIF вимагають ліцензії від FINMA, незалежно від їхньої правової структури, виду інвесторів. Тривалість реєстрації AIF у Швейцарській Конфедерації та затвердження від регулятора багато в чому залежить від складності фонду, включаючи його інвестиційну політику, методи інвестування тощо. Як правило, FINMA прагне затвердити AIF, які відкриті для всіх інвесторів протягом 2-х міс., та AIF, які відкриті тільки для кваліфікованих інвесторів, протягом 1-го міс. з дати отримання повної заявки.

Відкриті фонди

Процедура реєстрації інвестфондів у Швейцарії відкритого виду передбачає укладання 3-стороннього договору між інвесторами, управляючою компанією і банком-кастодіаном (останні повинні бути ліцензовані FINMA). За договором керуюча компанія зобов'язується керувати фондовими активами самостійно та від свого імені.

Регулятор повинен зареєструвати всі SICAV та затвердити їх установчі документи. Реєстрація інвест. підприємства зі змінним капіталом переважно відбувається відповідно до правил Кодексу зобов'язань. Виняток стосується правил створення корпорацій, щодо внесків і придбань у натуральній формі та особливих переваг, оскільки CISA безпосередньо регулює ці ситуації.

Щоб зареєструвати SICAV у Швейцарії, потрібно укласти публічний акт. Цей документ має включати установчий договір і правила інвестування. Крім того, посадовці SICAV повинні бути призначені після реєстрації фонду. SICAV можуть делегувати управління третій стороні (керуючій компанії, яка підлягає пруденційному нагляду з боку FINMA).

Закриті фонди

І Swiss LP, і SICAF мають бути затверджені FINMA. Кодекс зобов'язань застосовується для створення SICAF у Швейцарії. Сам SICAF повинен отримати відповідний дозвіл від FINMA, який підтверджує, що його міжнародна організація відповідає вимогам CISA. Крім того, установчий договір та правила інвестування підлягають перевірці на предмет їх відповідності чинному законодавству та мають бути схвалені регулятором.

Створення швейцарського LP здебільшого відбувається відповідно до норм корпоративного права щодо звичайних обмежених партнерів, як це передбачено Кодексом зобов'язань. Генеральний партнер, як ми вже згадували, має бути швейцарською корпорацією і може діяти лише для одного швейцарського LP, якщо тільки він не має ліцензії FINMA як керуючий колективними активами. Винятково кваліфіковані інвестори мають право інвестувати у швейцарський LP.

CISA передбачає, що інвестиційна компанія, організована як компанія з обмеженою відповідальністю, не входить до сфери дії CISA за умови, що має лише кваліфікованих інвесторів і зареєстрованих акцій, які котируються на Швейцарській фондовій біржі. При створенні нерегульованої інвест. компанії не знадобиться жодного процесу ліцензування або схвалення.

Обмежена відповідальність інвесторів інвестиційного фонду в Швейцарії

Під час реєстрації швейцарського AIF відповідальність інвесторів обмежується їхніми інвестиціями. SICAV можуть бути структуровані як парасолькові фонди з різними субфондами. У таких випадках інвестори мають право лише на дохід та активи субфонду, в який вони вкладені, і кожен субфонд несе відповідальність лише за своїми зобов'язаннями.

Щодо швейцарського LP закритого виду відповідальність генерального партнера не обмежена, тоді як партнери з обмеженою відповідальністю відповідальні лише за свої інвестиції. Що стосується SICAF, то інвестори відповідають у розмірі своїх інвестицій.

Регулювання AIF у Швейцарії

Відкриті AIF у Швейцарії пропонують найширший спектр інвест. стратегії. Вони можуть інвестувати в:

• цінні папери;
• паї в CIS;
• інструменти ринку;
• депозити до запитання та строкові вклади терміном до 12 місяців;
• дорогоцінні метали;
• похідні фінансові інструменти, базовими активами яких є цінні папери, схеми колективного інвестування, похідні фінансові інструменти, індекси, процентні ставки, обмінні курси, позики, валюти, дорогоцінні метали чи аналогічні інструменти;
• структуровані продукти.

FINMA може дозволити інші інвестиції, включаючи товари та товарні сертифікати, якщо це зазначено в інвестиційних правилах. Що ще важливо знати про інвестиційний фонд у Швейцарії, так це те, що після реєстрації у формі AIF до нього можуть застосовуватися нижчі обмеження, що означає:

• кредити можна залучити в сумі до 50% від чистих активів фонду;
• заставою можуть бути до 100% чистих активів фонду;
• загальна схильність до ризику може становити до 600% від чистих активів фонду;
• вони можуть займатися короткими продажами.

Оподаткування інвестфондів у Швейцарії

Податки — одна з переваг, яка робить цю країну привабливою для інвесторів.

Актуальні нормативні зміни

У грудні 2021 року парламент ухвалив переглянутий Закон про схеми колективних інвестицій (CISA) з метою запровадження фонду обмеженого кваліфікованого інвестора (L-QIF). 23 вересня 2022 року Федеральна рада опублікувала свою пропозицію щодо переглянутої Постанови про схеми колективних інвестицій (CISO), яка містить деталі положень про впровадження. Передбачається, що створити L-QIF у Швейцарії інвестори зможуть уже в другому кварталі 2023 року. Консультації з представниками галузі щодо проекту постанови тривали до 23 грудня 2022 року.

L-QIF розробляється як новий механізм фонду відповідно до швейцарського законодавства. Для реєстрації швейцарського інвестиційного фонду у формі L-QIF не потрібне схвалення або дозвіл FINMA. L-QIF можуть бути структуровані як (I) швейцарські контрактні фонди, (II) SICAV або (III) Swiss LP. Отже, L-QIF не є новою правовою формою, а мають бути структуровані відповідно до вже існуючих правових форм.

Оскільки фонд не потребує схвалення FINMA, L-QIF повинен керуватися піднаглядовою організацією, яка зрештою несе відповідальність за забезпечення належного управління та дотримання всіх застосовних норм, включаючи всі конкретні ліміти та обмеження, які будуть встановлені в документації фонду.

Поліпшення часу виходу ринку не означає відсутність регулювання

Регулювання швейцарських фондів L-QIF передбачено законодавством CISA (якщо інше не зазначено в спеціальних положеннях L-QIF), CISO, FINMA-CISO, а також за аналогією (а не безпосередньо) керівними принципами Асоціації управління активами Швейцарії (AMAS), які були встановлені як визнаний FINMA мінімальний стандарт для галузі.

Визнання керівництва, виданого AMAS, означає, що до L-QIF застосовуються такі правила:

• Правила поведінки.
• Керівництво для фондів нерухомості.
• Керівництво для фондів ринку.
• Керівництво з оцінки активів схем колективного інвестування та з обробки помилок оцінки для відкритих транспортних засобів.
• Керівництво з розрахунку та публікації результатів діяльності схем колективного інвестування.
• Керівництво з розрахунку та публікації загального коефіцієнта витрат схем колективного інвестування.

Якщо L-QIF інвестує в нерухомість, то він також підпорядковуватиметься Федеральному закону, який регулює придбання нерухомості особами за кордоном (також відомому як «lex Koller»).

Перетворення з регульованої FINMA компанії на L-QIF регулюється докладним набором правил. Проект постанови визначає, що зміна статусу регульованої організації L-QIF вимагає схвалення FINMA. Щоб уникнути будь-яких лазівок, проект постанови не дозволяє реорганізацію L-QIF шляхом об'єднання з регульованими компаніями або перетворення його на таку регульовану структуру. Остання пропозиція неоднозначна, оскільки її можна витлумачити як загальну заборону перетворення L-QIF в регульовані компанії. Така заборона не має сенсу, якщо L-QIF вирішить дотримуватись правил, застосовних до регульованих структур, включаючи звернення за повним схваленням у FINMA.

Створення фонду обмеженого кваліфікованого інвестора у Швейцарії: вимоги до звітності та санкції за недотримання

L-QIF повинні надавати певну кількість даних у Федеральний департамент фінансів (SFDF). Список даних досить великий. Їх можна поділити на три категорії:

1. Згідно з чинним проектом постанови, протягом 14 днів після реєстрації L-QIF у Швейцарії установа, яка відповідає за управління L-QIF, повинна повідомити SFDF про певну кількість даних, включаючи, наприклад, (I) організаційно-правову форму, відкриту або закриту, ( II) передбачувану дату запуску, (III) імена та контактні дані аудиторської фірми, установи,  відповідальної за інвестиційні рішення, та банк-кастодіан (де це доречно), та (IV) інвестполітику.
2. Протягом 14 днів установа, відповідальна за управління L-QIF, повинна повідомити SFDF про (I) дату запуску, (II) будь-які зміни у фактах, про які було оголошено раніше, та (III) припинення управління L-QIF (якщо це доречно)).
3. Установа, яка відповідає за управління L-QIF, повинна періодично надавати SFDF або третій стороні за дорученням SFDF дані про відповідний L-QIF для статистичних цілей – такі, як (I) активи та зміни в активах, (II) розбивка активів на кілька певних категорій, (III) звіт про доходи та баланс, і (IV) певні дані про ризики.

Будь-яке навмисне порушення вимог до звітності спричиняє санкції в розмірі до 500 тис. швейцарських франків. На додаток до цих санкцій відповідальні установи можуть бути піддані примусовому розгляду FINMA у випадку порушення.

Управління ліквідністю для безстрокових фондів, розкриття інформації про ризики

Перш ніж заснувати інвестфонд у Швейцарії, буде корисно знати, що компанія з управління фондами чи SICAV повинна створити умови для належного управління ліквідністю кожного фонду. FINMA може уточнити умови. Положення про управління ліквідністю мають відповідати міжнародним стандартам. Проект постанови містить кілька вимог, спрямованих на те, щоб процес управління ліквідністю був ефективним, належним чином контролювався та тестувався у звичайних і надзвичайних ринкових умовах.

Якщо L-QIF інвестує в альтернативні інвестиції, особливі ризики, пов'язані з цими інвестиціями, мають бути розкриті у документах фонду та будь-яких рекламних матеріалах. Таке розкриття відповідає поточній практиці FINMA щодо регульованих фондів, які інвестують в альтернативні інвестиції. Крім того, документація фонду в Швейцарії повинна також містити глосарій найважливіших технічних термінів і коментар про особливі ризики або підвищену волатильність L-QIF.

Загальні обмеження прав викупу для безстрокових фондів

Загальні обмеження. При створенні фонду в Швейцарії у формі L-QIF, структурованого як контрактний фонд або SICAV, який інвестує в активи, які вважаються неліквідними, документація фонду може обмежувати право інвесторів на погашення своїх паїв чи акцій максимум раз на два роки та, крім того, забороняти їм погашати свої паї протягом п'яти років після формування фонду (тобто початкове блокування).

Як загальне правило і з посиланням на існуючі положення про регульовані фонди, неліквідні інвестиції включають інвестиції, які не котируються на фондовій біржі або не торгуються на будь-якому іншому регульованому ринку, відкритому для громадськості, а також іпотечні інвестиції або інвестиції в приватний статутний капітал. У консультаційному звіті також робиться посилання на інші інвестиції в нерухомість та інфраструктуру, приватні боргові інвестиції, які певною мірою можуть бути допустимі в цій категорії.

Обмеження та методи інвестування для відкритого L-QIF

Відкритий L-QIF може (I) використовувати кредити в розмірі до 50% чистих активів фонду, (II) гарантувати до 100% чистих активів фонду, та (III) приймати зобов'язання на загальну суму не більше ніж 600% чистих активів фонду. Ці обмеження відповідають тим, що застосовуються до регульованих фондів, що інвестують в альтернативні інвестиції. Суворіші обмеження застосовуються до L-QIF, що інвестують у закладену нерухомість.

У документації фонду повинно бути зазначено, якою мірою інвестфонд у Швейцарії має право вкладати кошти в цільові фонди. Якщо це становить значну частину активів фонду, то в документації має бути зазначена (I) максимальна сума винагороди за управління, що виплачується самим L-QIF та цільовими фондами, та (II) у річному звіті має бути зазначена максимальна сума винагороди за управління, що виплачується L -QIF та цільовими фондами.

Відповідно до Проекту постанови, загальні обмеження/ліміти на методи інвестування застосовуються до активів інвестфонду в Швейцарії, оцінених за ринковою вартістю, та повинні дотримуватись у будь-який час. Якщо L-QIF має субфонди, обмеження та методи інвестування застосовуються до кожного субфонду на індивідуальній основі. L-QIF повинен дотримуватись обмежень не пізніше ніж через два роки після запуску. Якщо цей термін не може бути дотриманий, керуюча компанія може продовжити його один раз на шість місяців, за умови, що продовження зазначено в документації фонду. Якщо компанія з управління фондом скористається цим правом, вона має негайно поінформувати про це банк-кастодіан, аудиторську фірму та інвесторів (шляхом публікації або письмово).

Особливі положення, які застосовуються до L-QIF, структурованим як Swiss LP

L-QIF, структуровані як швейцарські LP, не будуть схильні до будь-яких обмежень або законних методів інвестування. Але будь-які обмеження та прийняті інвестиційні методи мають бути докладно описані в партнерській угоді.

Фонд LP у Швейцарії має бути створений щонайменше на п'ять років. Такий термін виправданий з урахуванням права інвесторів викупити свою частку в будь-який час у випадку L-QIF, структурованого як контрактний фонд. SICAV за певних обставин може бути обмежений строком на п'ять років. Можливість запуску L-QIF, структурованого як швейцарський LP, не менше п'яти років, таким чином, усуне розмежування між відкритими і закритими фондами.

Особливі положення, які застосовуються до L-QIF, які інвестують у нерухомість

Проект постанови також містить низку спеціальних положень, обмежень і заборон, застосовних до відкритих L-QIF, які інвестують у нерухомість, наприклад, правила про спільне володіння, розподіл ризиків, угоди з пов'язаними сторонами тощо. До закритих L-QIF також застосовуються спеціальні правила щодо операцій із пов'язаними сторонами.

Висновок

Введення L-QIF спрямоване на підвищення інноваційної спроможності та конкурентоспроможності Швейцарії як центру фінансування. Загальні межі, запропоновані Проектом постанови, та їх наслідки мають бути ретельно вивчені та прокоментовані в період консультацій, щоб гарантувати, що L-QIF залишаться такими ж привабливими, як спочатку очікувалося, для всіх учасників ринку.

Щоб отримати більше інформації на тему статті, можете запросити консультацію з регулювання інвестиційних фондів у Швейцарії у фахівців нашої компанії.