Форма замовлення консультації щодо регулювання ринку фінансових послуг у Казахстані
user icon
mail icon
phone icon
comment icon

Законодавче регулювання фінансового ринку в Казахстані потребує модернізації, щоб залишатися ефективним і конкурентоспроможним. Тому 12 липня 2022 р. було підписано Закон, який передбачає суттєві зміни в законодавстві про ринок цінних паперів, страхової та банківської діяльності (далі Закон). 

Закон набрав чинності в Республіці Казахстан (далі РК) 12 вересня 2022 р., за винятком деяких положень (низка з яких набула чинності ретроспективно, тобто поширюється на правовідносини, що виникли до ухвалення Закону). У статті йтиметься про деякі ключові зміни в регулюванні ринку фінансових послуг Казахстану.

У чому мета нового Закону?

Порівняно з фінансовими ринками розвинених країн, у Казахстані досить гостро постає проблема слабкої залученості громадськості до операцій на фондовому ринку, недотримання необхідних стандартів корпоративного управління, низької якості фінансової звітності, що публікується, та недостатності електронних послуг на фінансовому ринку.

Ці фактори виразно знижують привабливість цього сектора для інвесторів і, відповідно, обмежують надходження коштів на ринок капіталу. Закон спрямований на подальший розвиток сприятливіших умов для функціонування казахстанського фінансового ринку. Нижче подано короткий опис найзначніших змін.

Раніше регулювання ринку фінансових послуг у Казахстані в угодах із випуску облігацій включало положення про те, що компанія мала заздалегідь встановити конкретний термін погашення. Тепер дозволено випускати та розповсюджувати облігації без зазначення такого терміну й отримувати дохід із фіксованим відсотком протягом невизначеного часу (так звані безстрокові облігації).

Безстрокові облігації мають свої особливості та обмеження:

  • вони можуть бути випущені лише для кваліфікованих інвесторів;
  • вони не можуть бути конвертовані в акції;
  • вони не можуть перевищувати 10% статутного капіталу підприємства;інвестор не може вимагати від компанії викупу безстрокових облігацій.

При цьому зберігається право підприємства на викуп безстрокових облігацій, тобто у випадках, передбачених умовами випуску (зазначених у Проспекті емісії), компанія має право викупити та погасити їх за номінальною вартістю.

Регулювання ринку цінних паперів у Казахстані

У РК новим Законом було введено законодавче регулювання угод, що ґрунтуються на угоді про зворотний викуп (REPO). Угода, при якій укладається угода про зворотний викуп, складається з двох частин:

  1. Продаж та купівля цінних паперів між продавцем і покупцем.
  2. Викуп цінних паперів продавцем у певну дату та за заздалегідь обумовлену суму + виплата відсотків покупцю.

Іншими словами, це купівля цінних паперів із зобов'язанням зворотного продажу. При цьому цінні папери мають бути одного випуску, якщо сторони не домовилися про інше. У межах угод REPO можна здійснювати угоди з акціями, облігаціями, депозитарними розписками та іншими фінансовими інструментами.

Якщо Вас цікавить вихід на фондовий ринок Казахстану, то зверніть увагу, що угоди REPO вже активно проводяться в торговій системі KASE. Отже, хоча даний вид угод із цінними паперами відомий на практиці вже давно, законодавче закріплення регулювання таких угод у Законі лише тепер дозволило встановити базовий набір регулятивних норм, що дозволить учасникам ринку уникнути спорів, якщо будь-які умови не були обумовлені в їхньому договорі.

Спліт акцій — це збільшення кількості розміщених акцій за рахунок пропорційної заміни однієї акції з більшою вартістю на низку акцій із меншою вартістю. Однак така угода не призводить до збільшення або зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства (АТ) і не потребує додаткової емісії акцій. Рішення про спліт акцій приймається загальними зборами акціонерів, насамперед, задля підвищення ліквідності та доступності акцій на ринку. Тож хоча угода з акціями АТ збільшує кількість розміщених акцій і пропорційно знижує їхню ціну, ринкова капіталізація акціонерного товариства не змінюється.

Законом передбачені такі випадки, коли акціонерне товариство може розміщувати акції без дотримання переважного права акціонерів:

  • виплата винагороди членам ради директорів і працівникам акціями;
  • проведення IPO у Казахстані чи угод із депозитарними розписками на Казахстанській чи іноземній фондовій біржі.

Таке рішення може бути прийняте як щодо первинного та наступних випусків акцій, так і щодо вже розміщених, але викуплених самим акціонерним товариством акцій. Порядок, кількість і терміни такого розміщення визначаються рішенням загальних зборів чи Статутом.

Положення про угоди щодо збільшення кількості розміщених акцій за рахунок пропорційної заміни однієї акції з більшою вартістю на низку акцій з меншою вартістю є одним із основних, включених до Закону, яке набуло чинності ретроспективно. Можна припустити, що підстави для такого законодавчого рішення полягають у тому, щоб положення допомагали вирішити розбіжності для конкретної угоди, де реалізація переважного права неможлива або недоцільна.

Фінансове регулювання в Казахстані: запроваджено нові спеціальні види облігацій

Відповідно до нового Закону запроваджено нові спеціальні види облігацій:

  • соціальні облігації;
  • зелені облігації;
  • облігації сталого розвитку.

Значення таких облігацій полягає в цільовому використанні коштів, одержаних від інвесторів. Кошти, отримані внаслідок розміщення цих облігацій, мають бути використані виключно для фінансування проектів у відповідних галузях. Наприклад, у випадку із зеленими облігаціями — це фінансування проектів у секторі екології, відновлюваної енергетики, водо- чи енергозбереження тощо. Кошти від соціальних облігацій використовуються для фінансування будівництва доступного житла, охорони здоров'я тощо. Умови та порядок випуску таких облігацій визначаються Агентством із регулювання та розвитку фінансового ринку (ARDFM).

Вихід на іноземну фондову біржу: змінилися вимоги до розміщення цінних паперів

Тепер не потрібно отримати попередню згоду ARDFM на випуск та/або розміщення цінних паперів на іноземній біржі. Проте після розміщення цінних паперів на іноземній біржі емітент зобов'язаний повідомити ARDFM про результати розміщення. Ця вимога поширюється на організації-резиденти Республіки, однак нова редакція Закону не містить визначення терміну «компанія-резидент», що фактично означає, що іноземні холдинги казахстанських компаній можуть випускати цінні папери без необхідності проведення локального 20% розміщення таких цінних паперів у РК.

Перехід на електронний формат державної реєстрації цінних паперів

Процедура подання заявки та необхідних документів для реєстрації випуску, а також внесення змін до Проспекту емісії та програми облігацій здійснюватиметься лише через обліковий запис емітента на сайті ARDFM. Свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та облігацій надсилатиметься емітенту в електронному вигляді.

Банки не зможуть створювати чи брати участь в інших юрособах у випадку їх збиткової діяльності

Нагадаємо, що банк і банківський холдинг можуть заснувати або брати участь у дочірній компанії лише з попереднього дозволу ARDFM. Тепер банки та банківські холдинги будуть позбавлені права засновувати/брати участь у дочірній компанії, якщо, згідно з фінансовою звітністю за 2 останні фінансові роки, їхня діяльність була збитковою.

Обов'язкове досудове врегулювання спорів

З 1 січня 2024 р. спори, пов'язані з відмовою страхової організації у виплаті страхового відшкодування, до звернення до суду мають бути розглянуті та врегульовані страховим омбудсменом. Важливо, що право на звернення до страхового омбудсмена має не лише страховик, який перебуває в договірних відносинах зі страховою організацією, а й страхувальник і вигодонабувач. Це має сенс, коли страховик, страхувальник і вигодонабувач є різними особами.

Зміни в регулюванні ринку цінних паперів у Казахстані: викуп акцій міноритарного акціонера

Раніше ціна викупу акцій, що є в обігу, визначалася як ринкова вартість акції на біржі на день пред'явлення вимоги про викуп, а тепер ціна визначається як найбільша ціна з-поміж:

  • середньої ціни акцій на фондовій біржі за останні шість місяців, що передують даті вчинення правочину, внаслідок якого акціонер став власником 95% і більше акцій, що голосують;
  • ціни акцій в угоді, внаслідок якої акціонер став власником 95% або більше акцій, що голосують.

Якщо акції акціонерного товариства не в обігу на фондовій біржі, ціна визначається як найбільша ціна з-поміж:

  • ринкової ціни акцій;
  • ціни акцій в угоді, внаслідок якої акціонер став власником 95% і більше акцій, що голосують.

З огляду на те, що підхід до регулювання цього питання суттєво змінився, поки невідомо, наскільки однозначно будуть застосовані на практиці нові правила.

Обмеження на право акціонера вимагати інформацію про діяльність АТ

Тепер акціонерне товариство має право відмовити акціонеру в задоволенні його вимоги про надання інформації та документів, якщо вимога стосується, зокрема:

  • фінансової звітності та іншої інформації, опублікованої на сайті депозитарію;
  • документа, який запитується повторно протягом останніх 3 років, за умови, що перший запит акціонера був повністю задоволений;
  • документа, що відноситься до минулих періодів діяльності фірми (понад 3 роки до дати запиту), за винятком документів про угоди, вчинені на дату запиту.

Брокери та дилери можуть зареєструватися у формі LLP у Казахстані

Тепер брокери та дилери, які не ведуть рахунки клієнтів як номінальні власники, а здійснюють лише посередницьку діяльність з подачі клієнтських доручень на купівлю та продаж цінних паперів, можуть бути створені в організаційно-правовій формі LLP, але з обов'язковим формуванням наглядової ради у структурі органів управління.

Висновок

Ступінь, в якій вищевикладені нововведення Закону сприятимуть розвитку фінансового сектора, ще необхідно визначити у практичному застосуванні. Але варто зазначити, що Закон є позитивним розвитком у політиці з регулювання фінансових послуг у Казахстані.

Ми й надалі уважно відстежуватимемо зміни в регулюванні фінансового ринку Казахстану та готові надати нашим клієнтам низку консультаційних і супровідних послуг.