Вирішення спору шляхом медіації

Вирішення спору шляхом медіації

Вирішення комерційного спору може проводитись у судових інстанціях і за допомогою альтернативних методів врегулювання спору (ADR). З-поміж найпопулярніших і найпоширеніших способів ADR зазвичай виокремлюють арбітраж і медіацію. Кожен з цих варіантів ADR має свої особливості та переваги, які варто враховувати, якщо Ви плануєте розпочати вирішення спору. У статті розглянуто питання, пов'язані з урегулюванням міжнародного спору за допомогою медіації.

Що таке медіація?

Вирішення конфліктів – це набір методів урегулювання спорів за допомогою третьої сторони. Альтернативне вирішення спорів – це концепція, що передбачає безліч механізмів вирішення конфліктів. Іншими словами, ADR є альтернативою судовим розглядам, що часто пов'язані із затримками, значними витратами тощо. Для вирішення фінансових конфліктів фахівці-практики часто використовують різні методи ADR, зокрема медіація, переговори, примирення та арбітраж.

Медіація – це неформальний і гнучкий процес вирішення комерційних спорів. Незалежний і нейтральний радник працює з усіма сторонами, щоб дозволити їм досягти взаємоприйнятної угоди або вирішення конфлікту. Медіація є необов'язковою процедурою. Це означає, що навіть якщо учасники спору згодні передати спір посереднику, вони не зобов'язані продовжувати процес медіації після першої зустрічі. У цьому сторони завжди контролюють посередництво, що є важливою перевагою цього способу вирішення ділового спору. Необов'язковий характер медіації означає також, що рішення не може бути нав'язане учасникам конфлікту. Для укладання мирової угоди сторони повинні добровільно погодитися прийняти її. Це означає, що медіатор не ухвалює рішення про врегулювання, на відміну від арбітрів та суддів.

Медіація

Суди заохочують посередництво для вирішення економічних спорів, і, хоч процес є добровільним, важливо знати, що відмова в проханні про посередництво може послабити позицію сторони, якщо пізніше справа розглядатиметься в суді.

Вирішення спору за допомогою медіації: Переваги

З-поміж основних причин (багато хто вважає за краще врегулювати спір за допомогою медіації) зазвичай виокремлюють такі:

  • Ефективність – за статистикою, більша частина спорів вирішується в 1 день медіації або невдовзі після цього;
  • Швидке врегулювання корпоративного спору – спір може бути вирішений швидше, ніж у суді;
  • Рентабельність і мінімізація витрат – вирішення спору шляхом посередництва обходиться значно дешевше, ніж звернення до суду;
  • Такий спосіб ADR не є юридичним і вважається менш формальним, ніж звернення до суду;
  • Конфіденційність – посередництво дозволяє спору залишатися приватним і конфіденційним та може бути менш руйнівним для бізнесу;
  • Гнучкість – сторони працюють із фахівцем-посередником, щоб разом вивчити спір і всі можливі рішення;
  • Підтримка контролю за процесом вирішення спорів – сторони визначають процедуру медіації та самостійно обирають такий метод ADR;
  • Учасники конфлікту самі знаходять найоптимальніше рішення – роль посередника полягає в сприянні спілкуванню між сторонами, а не у прийнятті чи нав'язуванні будь-яких рішень;
  • Зацікавлені сторони контролюють результат і працюють разом, щоб дійти взаємовигідної мирної угоди;
  • Збереження чи розвиток основних ділових відносин між сторонами в спорі – спільна робота у сфері посередництва може сприяти професійним відносинам і закласти міцну основу для майбутніх переговорів;
  • Може привести до угоди, що юридично зобов'язує, – хоч процес посередництва не є юридично обов'язковим, він може привести до укладання юридично зобов'язувального документа про врегулювання спору, що матиме таку ж силу, як рішення суду.

Медіація можна використовувати на будь-якому етапі спору. Отже, її можна вибрати як перший крок для пошуку рішення міжнародного бізнес-спору після того, як переговори зазнали невдачі. Медіацію також можна використовувати будь-коли під час судових чи арбітражних розглядів.

Однак важливо розуміти, що медіація не завжди підходить для врегулювання фінансових спорів. Коли одна зі сторін навмисно та недобросовісно порушила умови контракту або демонструє неготовність до пошуку компромісу медіації, яка потребує співпраці обох сторін, навряд буде доречним.

Урегулювання міжнародного спору шляхом медіації: Процес посередництва

Як уже згадувалося вище, особливістю медіації є те, що сторони самостійно ухвалюють рішення щодо врегулювання конфліктної ситуації. Роль нейтральної сторони в цьому процесі полягає в тому, щоб спрямовувати сторони та сприяти їхній взаємодії. За допомогою спільних засідань та окремих зустрічей з учасниками спору посередник допомагає обом сторонам чітко визначити проблеми, зрозуміти позицію один одного та наблизитися до вирішення.

Є два основні способи, які посередники використовують, щоб допомогти сторонам ухвалити рішення. Ці методи відповідають двом моделям посередництва, що найчастіше практикують у світі. Згідно з першою моделлю, посередник прагне полегшити спілкування між сторонами та допомогти кожній стороні зрозуміти погляди, позицію й інтереси іншої сторони щодо спору. Відповідно до другої моделі, оцінної медіації, посередник надає необов'язкову оцінку спору, яку сторони потім можуть прийняти або відхилити як вирішення спору. Варто враховувати, що сторони самі вирішують, яку із цих двох моделей посередництва вони хочуть обрати.

Найчастіше початок медіації передбачає спільну зустріч, на якій встановлюються основні правила та порядок денний. Спільне засідання допомагає визначити проблеми та позиції сторін. Як правило, під час процесу учасники конфлікту переходять на окремі зустрічі із медіатором без протилежної сторони . Посередник передає питання, вимоги та пропозиції обом сторонам, щоб допомогти їм наблизитися до вирішення.

Є кілька формальностей, пов'язаних із посередництвом. Структура, якої дотримується посередництво, визначають сторони з медіатором. Вони разом розробляють та узгоджують процедуру, що вказується у спеціальній угоді. Медіація не є обов'язковою доти, доки сторони не дійдуть згоди про рішення. Якщо питання не буде врегульоване, сторона зберігає за собою право подати позов.

Якщо Ви вирішили врегулювати спір за допомогою медіації, варто враховувати, що найчастіше процес посередництва включає такі етапи:

1

Ініціювання посередництва

Сторони можуть подати запит на посередництво, щоб розпочати процес вирішення комерційного спору, або, якщо питання вже перебуває в арбітражному розгляді, вони можуть зв'язатися зі своїм арбітражним адміністратором, щоб направити справу на посередництво.

2

Вибір посередника

Для того щоб розпочати медіацію, сторони мають обрати посередника.

3

Процес вирішення ділового спору за допомогою медіатора

Безпосереднє проведення медіації, обговорення справи, обмін позиціями та пошук компромісу.

4

Урегулювання міжнародного спору

На цьому етапі учасники спору мають укласти мирову угоду.

Іншим заключним етапом може стати відсутність урегулювання (так званий «конфліктний глухий кут»).

Угода про посередництво

Посередництво – це відносно неструктурований і неформальний розгляд, у якому подальша участь і прийняття будь-якого результату залежить від згоди кожної сторони. Відправною точкою медіації є згода сторін передати спір на медіацію. Така угода може міститися або в контракті, що регулює ділові відносини між сторонами, або у спеціально укладеному договорі щодо конкретного спору після його виникнення.

Угода про посередництво – це договір між сторонами, що забезпечує процедурну основу та правила для медіації. Такий договір не тільки передбачає зрозумілість для сторін, а й означає обов'язки та відповідальність медіатора. Угоду про медіацію зазвичай підписують безпосередньо перед медіацією.

Що потрібно знати про угоду про посередництво:

  • найчастіше складається медіатором;
  • не може мати положення, що не були повністю узгоджені всіма сторонами;
  • обов'язково підписується сторонами;
  • включає положення, що регламентують процес вирішення спору (місце проведення, мова медіації, вибір посередника тощо).

Правовий статус посередницької угоди залежить від типу процесу та наміру сторін. Вирішення спору, пов'язане з судом, часто приводить до обов'язкового результату, тоді як медіація, незалежна від будь-якого іншого процесу, матиме таку юридичну силу, яку визначать сторони. Учасники розгляду можуть домовитися про присутність юристів при завершенні посередництва, щоб угода могла бути належним чином складена та засвідчена як контракт, що має обов'язкову силу.

Медіація як спосіб вирішення спору: Вибір посередника

При ухваленні рішення про призначення медіатора сторонам варто враховувати:

  1. Роль медіатора: він повинен буде надати нейтральну оцінку їхнього спору або діяти як посередник у переговорах, допомагаючи у виявленні проблем, вивченні відповідних основних інтересів тощо;
  2. Посередник повинен мати підготовку та досвід у предметі спору або в процесі медіації;
  3. Потрібен один посередник або кілька: в особливо складних спорах, пов'язаних зі спеціалізованим і високотехнологічним предметом, сторони можуть розглянути можливість використання як співмедіаторів різних фахівців;
  4. Медіатор має бути незалежним, тобто вільним від будь-яких минулих чи чинних ділових, фінансових або інших дискваліфікувальних зв'язків із будь-якою зі сторін;
  5. Питання професійної кваліфікації та досвіду, підготовки та спеціалізації кандидатів на роль посередника.

Якщо сторони звернулися до інституту медіації або установи, що спеціалізуються на ADR, призначення медіатора може бути передбачене процедурними правилами такої організації.

Варто враховувати, що терміни врегулювання спору за допомогою медіації можуть суттєво змінюватись. Як правило, процес посередництва та вирішення фінансового спору передбачають такі кроки:

  • збирання інформації, що стосується спору, та виявлення порушених питань;
  • вивчення відповідних інтересів сторін, що є в основі позицій, яких вони дотримуються щодо спору;
  • розроблення варіантів, які можуть задовольнити відповідні інтереси сторін;
  • оцінка наявних варіантів урегулювання спору з урахуванням відповідних інтересів сторін та альтернативи кожної зі сторін, урегулювання відповідно до одного з варіантів;
  • укладання мирової угоди й її запис у договорі.

Висновок

 

Медіація – це конфіденційна процедура, яку часто використовують підприємці, яким необхідно врегулювати міжнародний діловий спір. Конфіденційність слугує для заохочення відкритості в процесі, гарантуючи сторонам, що будь-які факти, аргументи чи пропозиції щодо врегулювання не матимуть жодних наслідків. Як правило, вони не можуть використовуватись у наступних розглядах. Зверніть увагу, що обсяг питань, які мають бути вирішені під час медіації, має бути чітко викладений у тексті угоди про медіацію або в додатку. Як правило, сторони розділяють витрати порівну (включаючи гонорари посередника та будь-які витрати на місце проведення).

вирішення спорів

Якщо Вам потрібна додаткова інформація з цієї теми або консультація щодо початку розгляду шляхом медіації, Ви можете звернутися до IQ Decision UK. Наші фахівці проконсультують Вас та нададуть необхідний супровід урегулювання спору в Європі, США, Азії та інших регіонах.

FAQ

Що таке медіація?

Посередництво – це процес, за допомогою якого нейтральна третя сторона (медіатор) допомагає людям, які конфліктують, укласти взаємоприйнятну угоду. Результат залежить від сторін медіації.

 

Які переваги врегулювання спору за допомогою медіації?

До основних переваг вирішення спору за допомогою медіації можна віднести:

  • Доступність;
  • Ефективність;
  • Економія часу;
  • Неформальність;
  • Гнучкість;
  • Сторони контролюють процес розгляду;
  • Конфіденційність.
Що таке угода про медіацію?

Угода про медіацію – це документ, який визначає характер та умови угоди, досягнуті сторонами. Правовий статус посередницької угоди залежить від типу процесу та наміру сторін.

Форма зворотного зв'язку
user icon

mail icon

comment icon